28/07/2026
Пиріг «Тягинчанка»: смак дому, який завжди зі мною 🥧✨
Є речі, які неможливо відняти, знищити чи зруйнувати. Це наша пам’ять.
Коли я востаннє була вдома, у своєму
рідному селі Тягинка, що на Херсонщині, я взяла з собою найцінніше — сімейні фотографії.
Тоді я ще не знала , що останній раз ходжу по своєму подвірʼю, що це моя остання ніч у своєму ліжку та родинній хаті, поки навкруги земля здригалася від розривів снарядів…
З цими світлинами я повернулася до Польщі, де знайшла свій тимчасовий прихисток як вимушена емігрантка .
І лише згодом, перебираючи їх, далеко від дому, я знайшла старенький, пожовклий аркуш паперу. Це був рецепт, написаний рідною рукою моєї бабуні (у нашій родині бабусю завжди називали так лагідно — бабуня, бабунечка а односельці знали її як Катерину Яківну Юдіну).
Один погляд на цей почерк — і я знову в дитинстві. Де тепло, безпечно, а з кухні лине аромат свіжої випічки…
Сьогодні мого будинку немає. Моє рідне село Тягинка — на лінії вогню, понівечене та зруйноване . Але поки живе пам’ять і смаки нашого дитинства — живе й наш дім.
Для конкурсу «Мій пиріг Незалежності» я спекла особливий пиріг і назвала його «Тягинчанка» — на честь моєї Батьківщини.
✨ У чому ж його унікальність та ексклюзивність?
По-перше, у мові та традиції. Наш дріжджовий заміс бабуня завжди називала особливим словом — «вчинене тісто». У цьому слові стільки сакрального змісту, терпіння та любові, з якою воно замішувалося й підходило в теплі.
По-друге, у нашій рідній херсонській начинці! Бабунечка готувала її з тушкованого кабака (саме так у нас у селі називають гарбуз), соковитих яблук та пасльону. Дрібні чорні ягоди пасльону — це був справжній ексклюзив нашого краю, з них колись пекли пиріжки та ліпили вареники.… *ПРОДОВЖЕННЯ В КОМЕНТАРЯХ👇
#пирігнезалежності2026 #родиннірецепти #українськакухня
