17/03/2026
— той, хто вдихнув нове життя у виноградники Діжона.
Без château.
Без «мій прадід уже тут працював».
Без легенди довжиною у 300 років.
І в цьому його сила 💪
Він родом із Jura. Вино сталося не у спадок, а за відчуттям. Навчання в Beaune. Робота у Jean-Yves Bizot — того самого, де тиша важливіша за технологію, а ґрунт важливіший за людину. І, здається, саме там він зрозумів головне: вино не створюють. Йому не заважають.
А потім —📍Dijon.
Місто, яке колись було винним.
Місто, яке майже все це втратило.
І виноградники на плато de la Cras — 8 гектарів вапняку й вітру над міською межею.
Земля належить місту.
Жодного властного домену.
Жодної «романтики» старого замку.
Просто шанс.
У 2014 році Марк бере в управління Domaine de la Cras. І починає з найважливішого — із ґрунту. Органіка. Біодинамічні принципи. Ручна праця. Низька врожайність. Жодної «косметики» 🌱
Pinot Noir.
Chardonnay.
Більше нічого не потрібно.
Ферментації на диких дріжджах.
У червоних часто ціле гроно.
Екстракція м’яка.
Дуб старий, не крикливий.
Сірка мінімально, інколи майже гомеопатична.
І ось що важливо:
Domaine de la Cras — єдиний, кому дозволено використовувати апелласьон Côteaux de Dijon.
Фактично одна людина знову вписала Діжон на винну карту.
Все це — дуже тихо
Він експериментує.
Іноді робить солеру.
Іноді грається з витримкою довше, ніж прийнято.
І при цьому — жодного відчуття проєкту «про амбіцію».
Вина Marc Soyard — не про гучні назви й старовину в підвалах.
Це про теруар, який був майже забутий, і про людину, яка повірила, що навіть у межах міської агломерації можна створювати вина, варті уваги.
Вони — про місце.
Про вапняк, що віддає сіллю.
Про вітер над плато.
Про Бургундію без гриму.
Його вина фантом: сьогодні є, завтра — вже ні.
Вони виросли з історії, але говорять мовою сучасності🍷